Неофіційний переклад

 

 

Україна

Інвестиційний план для Фонду чистих технологій

січень 2010 року

 

 

Зміст

 

1.    Країна і основні сектори економіки. 3

Викиди парникових газів України. 4

Енергопостачання та викиди. 6

2.    Визначення пріоритетних секторів для скорочення викидів парникових  газів. 13

Базовий рівень: сценарій без змін (СБЗ). 13

Сценарій низьковуглецевого розвитку (СНР). 15

3.    Обґрунтування вибору секторів економіки для спів-фінансування з ФЧТ.. 19

Запропоновані заходи. 21

Відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). 21

Енергоефективність (ЕЕ). 24

Генерація електроенергії без викидів у газотранспортній системі 30

4.    Сприятливий політико-правовий клімат. 32

Політичний порядок денний в енергетичному секторі 32

     Субсидії в енергетиці України. 35

Нормативно-правова база в енергетиці 37

5.    Потенціал впровадження, включаючи оцінку ризиків. 39

Ризик країни. 39

Готовність до впровадження. 40

Ризики приватного сектору. 43

6.    План фінансування та інструменти. 45

Додаток 1. 46

Енергетика. 46

Огляд енергетичного сектору. 47

Структура власності на енергетичному ринку та стан електростанцій. 48

Додаток 2. 49

Огляд програми. 49

1. Програма розвитку відновлювальної енергетики (ЄБРР та МФК). 50

2. Програма підвищення енергоефективності (МБРР/ЄБРР/МФК). 56

4. Розумні мережі (МБРР). 61

5. Генерація електроенергії без викидів у газотранспортній системі

(МБРР/ЄБРР). 66

Україна

 

Інвестиційний план для Фонду чистих технологій

 

 

1.        Країна і основні сектори економіки

 

 

1. Україна належить до нижчого сегменту країн із середнім рівнем доходу. В 2006 році її ВВП на душу населення склав 1940 дол. США. За площею території – це друга країна колишнього Радянського Союзу із чисельністю населення 46 мільйонів осіб.

 

2. Після десятиріччя різкого економічного спаду, внаслідок якого економіка країни скоротилася майже удвічі, а за межею бідності опинилася майже третина населення, в  2000 – 2007 роках економіка країни зростала із середніми темпами приросту ВВП приблизно у 7,5 % на рік.  Таке міцне економічне відтворення наразі знаходиться під серйозною загрозою. Значною мірою тенденція зростання була пов’язана з фінансовою стабілізацією і економічними реформами, які пом’якшили бюджетні обмеження, поглибили довіру до макроекономічної політики уряду та до зміцнюючогося фінансового сектора країни, а також створили правову та інституційну основу для ринкового валютного курсу. На жаль недавня світова фінансово-економічна криза вразила українську промисловість особливо сильно: у 2008 році приріст ВВП впав до 2,1 %, а в 2009 році прогнозується його скорочення на 9 %, після чого спостерігатиметься повільне зростання ВВП у 2010 році на 1 %.

 

3. Для відновлення економічного зростання та покращення конкурентоспроможності Україні необхідно вирішити низку питань. Серед цих питань стоять наступні: зменшення енергоємності економіки і зменшення вразливості до майбутніх цінових ударів на імпортні енергоносії, а також модернізація енергетичного сектора для підвищення його ефективності. Прийнята у 2006 році Енергетична стратегія України на період до 2030 року (далі по тексту «Енергетична стратегія») створює підґрунтя для вирішення цих питань протягом трьох чітко визначених періодів розвитку країни: період І (2006 – 2010 роки) – інновації та  реконструкція; період ІІ (2011 – 2020 роки) – прискорений розвиток сфери послуг; і період ІІІ (2021 – 2030 роки) – початок структурних перетворень в економіці, перехід до пост-індустріального суспільства. Період І, який ускладнюється останніми подіями, передбачає переважно технічне удосконалення, що грунтується на енергоефективності, та зміцнення економічних реформ (Див. пояснення у Вставці 1). 

Вставка 1. Від «Сценарію без змін» до «Сценарію непередбачуваних змін» та до «Сценарію низько-вуглецевого розвитку» Державна Енергетична Стратегія, що була розроблена в 2006 році, відображає намір держави нормалізувати систему енергопостачання, продовжуючи кроки у напрямку впровадження стандартів ЄС. Однак, стратегія обмежується лише рефоруванням енергоспоживання. Водночас, три фактори суттєво змінили загальний контекст: зростання цін на енергоносії у світі; зміна формули розрахунку за природний газ для України Газпромом; та фінансово-економічна криза, яка призвела до послаблення банківського сектору України та падіння ВВП країни приблизно на 10%. Подвійний ціновий удар в енергетиці призвів до усвідомлення урядом необхідності енергозбереження в сфері енергоспоживання, що наразі стало високим пріоритетом. Підвищення цін на газ також призвело до пріоритетності переходу від газу до альтернативних палив. Незважаючи на те, що вугілля також набуло високої пріоритетності у переході на інші види палива, все одно існує можливість збільшити використання відновлювальних джерел енергії, якщо запрацює система відповідного стимулювання. Всі вище згадані заходи потребуватимуть не тільки зміну напрямів інвестування в енегетиці, але й збільшення фінансування, при чому як одне так і інше буде складним для України, яка намагається виплутатися з поточної фінансово-економічної кризи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викиди парникових газів України

 

4. У червні 1992 року Україна підписала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), яка була ратифікована Верховною Радою у жовтні 1996 року. У серпні 1997 року Україна стала Стороною РКЗК ООН. Кіотський протокол, який був підписаний у 1997 році, Верховна Рада України ратифікувала у лютому 2004 року, і з того часу він став частиною українського законодавства. Згідно Кіотського протоколу Україна взяла на себе зобов’язання протягом 2008 – 2012 р.р. не перевищувати щорічні викиди парникових газів від рівня 1990 року, тобто 922 мільйонів тонн.  

 

5. Протягом 1990 – 2000 років, внаслідок стрімкого економічного спаду, викликаного переходом до ринкової економіки, обсяг викидів скорочувався в середньому 8 % на рік. Втім із відновленням економічного зростання у період 2001 – 2006 р.р. рівень викидів зростав, але складав менше половини рівня 1990 року (див. Діаграму 1.1). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діаграма 1.1

ВВП та викиди парникових газів в Україні, 1990 – 2006 роки

Джерело: Показники світового розвитку (WDI), Національна доповідь з інвентаризації викидів парникових газів, 2008 рік.

 

Переклад до діаграми 1.1: mln$, mln t = млн. дол. США, млн. т; GDP (const 2000$) = ВВП (у незмінних цінах 2000 дол. США);  Emissions (mln t, CO₂ equivalent) = викиди (млн. т, СО₂ еквіваленті); year = рік.

 

6. За прогнозами, в 2012 – 2020 роках загальний рівень викидів парникових газів залишатиметься значно нижче рівня 1990 року. Крім виконання своїх зобов’язань за Кіотським протоколом, до 2020 і 2050 року уряд України планує тримати викиди парникових газів на рівні, відновідно, 20 % і 50 % від 1990 року. Остання цифра означає, що у 2050 році викиди парникових газів мають бути приблизно на сьогоднішньому рівні, тобто нульове зростання викидів у період від сьогодні до 2050 року попри очікуване стрімке економічне зростання.  

 

7. З метою досягнення довгострокового скорочення викидів парникових газів (докладніше – у наступному розділі), уряд України в своїй енергетичній стратегії передбачає заходи з низьковуглецевого розвитку. Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (МІПСА)[1] розробив криву вартості заходів із запобігання викидам парникових газів в Україні (див. Діаграму 1.2). Ця крива показує, що вартість різних варіантів запобігання забрудненню зростає швидко і потребуватиме суттєвого зовнішнього фінансування. Таким чином, для виконання довгострокового завдання скорочення викидів парникових газів уряду України необхідно залучати значні кошти.

 

 

Діаграма 1.2

 

Загальна вартість скорочення викидів парникових газів

      Переклад до Діаграми 2.2: (GHG emissions in 2020 relative to 2005) Викиди парникових газів у 2020 році порівняно з 2005 роком; (GHG mitigation costs in 2020 as % of GDP) вартість заходів зі скорочення викидів парникових газів в 2020 році у % ВВП; (GHG emissions in 2020 relative to 1990) викиди парникових газів у 2020 році порівняно з 1990 роком.

            Джерело: МІПСА (ІІАСSА), 2009 рік.

 

       

Енергопостачання та викиди

 

• Енергопостачання

8. Висока енергоємність України втричі вища ніж середньоєвропейська і є головним чинником викидів ПГ країни[2] (див. Діаграму 1.3). Наприклад, енергоємність України на одиницю паритету купівельної спроможності, скоригованої на ВВП, перевищує показник Німеччини в чотири рази (0,5 кг нафтового еквіваленту в Україні проти 0,125 кг у Німеччині[3]). Україна має вищу енергоємність ніж багата на енергоресурси Росія, а інтенсивність викидів СО₂ значно перевищує цей показник по Росії за рахунок великої частки генеруючих потужностей малоефективних вугільних ТЕС (див. Діаграму 1.4). Лише нафтовиробники Близького Сходу мають дещо більшу енергоємність економік ніж Україна. Хоча останніми роками енергоефективність України і збільшувалась на 4–6% на рік, з 1 кг нафтового еквіваленту на одиницю паритету купівельної спроможності, скоригованої на ВВП, в 1999 році до 0,5 кг в 2006 році[4], тим не менш вона залишається на рівні Польщі початку 90-х років.

 

9. Частково така висока енергоємність пояснюється історично низькими цінами на енергоносії, особливо на природний газ, які спонукали до використання неефективних та енергоємних технологій. Однак недавні зміни в ціні на газ на кордоні з Росією змушують оцінювати інвестиції, що потрібні для скорочення споживання енергоносіїв. Інвестиції у більш ефективні технології може дати Україні потрійну вигоду: зменшення витрат на енергоносії, підвищення енергетичної безпеки та скорочення викидів.   

 

Діаграма 1.3

Порівняння енергоємності[5]

Енергоємність України й інших держав, 2004 рік

 

 

            Джерело: Міжнародне енергетичне агентство.

Переклад до діаграми 1.4:  Toe per thousand USD at 2000 prices and purchasing power parities = тонн нафтового еквіваленту на тисячу доларів США у цінах 2000 року та паритети купівельної спроможності;  OECD Europe = Європейські країни ОЕСР;  World = світ; Poland = Польща; Czech Republic = Чеська Республіка; Belarus = Білорусь; Russia = Росія; Ukraine = Україна.  

 

 

Діаграма 1.4

Порівняння вуглецевоємності

 

 

Джерело: (EIA International Energy Statistics) Адміністрація енергетичної інформації, міжнародна статистичні дані з енергетики

 

Переклад до Діаграми 1.5: 2008 CO2 Emissions Intensity = вуглецевоємність за 2008 рік; Metric tCO2/1,000 US$ (2005 PPP) = Метричні тони СО2 на 1000 дол. США 2005 року з перерахунку по паритету купівельної спроможності;  Country/Region = Країна/Регіон; Europe = Європа; World = Світ; Czech Republic = Чеська Республіка; Poland = Польща; Belarus = Білорусь; Russia = Росія; Ukraine = Україна.

 

 

10. Найбільшу долю у загальному обсязі постачання первинних енергоносіїв в Україні складає природний газ - 41%, хоча його споживання останніми роками зменшилося (див. діаграми 1.5, 1.6). Викиди парникових газів від споживання природного газу порівняно з іншими вуглеводнями відносно незначні, але ефективність його використання видається набагато нижчою від середньо галузевого показника. Головною проблемою є зношення виробничих потужностей: багато діючих теплових електростанцій (ТЕС) та котелень вже давно відпрацювали свій ресурс. Підвищення ефективності існуючих генеруючих потужностей планується у трьох напрямках: (1) заміна найбільш зношеного обладнання на нове; (2) модернізація потужностей для продовження терміну експлуатації (як правило, більше 10 років); і (3) скорочення виробництва енергії через інвестування у будівництво нових станцій з метою зменшення годин експлуатації існуючих станцій. Вугілля займає відносну велику частку споживання первинних енергоносіїв (див. діаграми 1.5, 1.6) і його використання, як очікується, зростатиме внаслідок підвищення цін на природний газ та/або внаслідок забезпечення енергетичної безпеки, оскільки воно є найбільшим вітчизняним джерелом первинної енергії. Проте, зростаюча залежність України від атомної енергії (у 2007 році в експлуатацію було запущено два енергоблоки потужністю 1000 МВт, а також іще два будуються) може призвести до зменшення використання вугілля і, відповідно, зменшення викидів парникових газів. Відновлювальні джерела енергії, серед яких провідна роль належить гідроелектростанціям, складають приблизно 4% від загального постачання первинної енергії. Це дещо перевищує середньосвітовий показник. Доля відновлювальних джерел енергії у постачанні первинної енергії може збільшитися за рахунок будівництва малих гідроелектростанцій, вітроелектростанцій та енергетичного використання біомаси.

       

Діаграма 1.5

Джерела первинної енергії України

 

            Переклад до діаграми 1.5: Renewables  = відновлювальні джерела енергії; Nuclear = атомна енергія; Natural Gas = природний газ; Oil = нафта; Coal = вугілля.

 

 

Діаграма 1.6

Споживання первинних енергоносіїв в Україні по джерелах (млн. тон нафтового еквіваленту),

2001 – 2008 р.р.

 

                        Джерело: ВР (Брітіш Петролеум), 2009 рік.

Переклад до діаграми 1.6: Oil = нафта; Natural Gas  = природний газ; Coal  = вугілля; Nuclear Energy = атомна енергія; Hydro electric = гідро електрика.

 

·                Викиди

11. У 90-х роках вуглецевоємність економіки України зменшилася приблизно на 30% здебільшого за рахунок зменшення енергоємності. У складі викидів парникових газів домінують викиди двоокису вуглецю, які в 2006 році склали 76% від сукупних викидів парникових газів, а викиди метану – 18%[6]. Енергетика призвела до 69% від сукупних викидів. Зокрема, на підприємства енергетичної галузі прийшлося 25% викидів парникових газів, а на викиди, пов’язані із витоками – 12%. Інші 22% викидів парникових газів були зумовлені промисловими процесами (Див. Таблицю 1.1).

 

12. Якщо скористатися стандартними визначеннями термінів викиди парникових газів, згідно FPCC[7], то в абсолютних одиницях найбільшу частку викидів парникових газів може скоротити енергетика, а за нею – сільське господарство, яке значно відстає від енергетики (див. Діаграму 1.7). У період 1990 – 2006 р.р. викиди парникових газів в енергетиці скоротилися на 380 млн. т СО₂ (млн. т СО₂), а в сільському господарстві – на 70  млн. т СО₂. Разом ці два сектора забезпечили 94% від загального скорочення викидів. Очікується, що поточна фінансово-економічна криза призведе до подальшого скорочення викидів парникових газів в 2009 році, а можливо і в 2010 році внаслідок значного скорочення викидів у промисловості.

 

Діаграма 1.7

Викиди та адсорбція парникових газів в Україні по джерелах і поглиначах,

1990 – 2005 р.р.

  

 

            Джерело: Національна доповідь з інвентаризації джерел і поглиначів викидів парникових газів, 2007 рік. 

Переклад до діаграми 1.7:  GHG Emissions Gg CO₂eq.= викиди парникових газів ГгрСО₂ек; Energy = енергетика; Agriculture = сільське господарство; Waste = відходи;  Industrial processes = промислові процеси;   LULUCF = ЗКЗВЛГ (землекористування, землевпорядкування та лісове господарство).

 

13. Очікується, що викиди парникових газів в енергетиці та промислових процесах зростуть як тільки нормалізується економіка. Досягнення показника, встановленого урядом, щодо скорочення викидів парникових газів до 2050 року, та нульовий приріст сукупних викидів, головним чином залежатиме від збільшення ефективності виробництва та споживання енергії. Це вимагатиме розширення та поглиблення структурних реформ сьогодні для прискорення переходу на більш чисті види палива та ефективніші технології.

 

Таблиця 1.1

Тенденції викидів парникових газів по секторах

 

Джерело: Національна доповідь з інвентаризації викидів парникових газів, 2008 рік,.

 

14. В 2005 та 2006 роках більше 90 % викидів в енергетиці прийшлося на виробництво електричної та теплової енергії.[8] У загальному обсязі виробленої електроенергії 45% було вироблено на електростанціях, що працюють на органічному паливі, 48% - на атомних електростанціях і 6,7% - на гідроелектростанціях.[9] В 2005 та 2006 роках теплові електростанції спалили відповідно 27458,3 і 33422 тонн вугілля.[10]

  

15. Викиди пов’язані з витоками, в першу чергу витоки метану при виробництві органічних палив, переробці, транспортуванні та складуванні складають відносно велику частку сукупних викидів парникових газів. До цієї категорії також входять викиди із систем вентиляції та факельного спалювання метану. Тверде паливо (вугілля) зумовлює 55% викидів пов’язаних із витоками, а нафта і газ – 45% решти.

 

16. На промислові процеси в Україні припадає 22% викидів парникових газів. Найбільш вагомими джерелами викидів СО₂ є виробничі процеси чорної металургії та сталеливарної промисловості, виробництво цементу, виробництво вапна, а також використання вапняку та доломіту. Виробництво сталі та коксу є причиною найбільших викидів метану. Викиди N₂O в атмосферу, головним чином, повязані з виробництвом адипінової та азотної кислоти, а викиди перфторвуглеців – з виробництвом алюмінію.

 

2.        Визначення пріоритетних секторів для скорочення викидів парникових газів

 

17. Пріоритетними секторами для вжиття заходів зі скорочення викидів ПГ вявляються енергетика та промисловість, оскільки на нихприпадає, відповідно, 69 % і 22 % загальнонаціонального обсягу викидів парникових газів (див. Діаграму 2.1). Ці сектори є також ключовими в Енергетичній стратегії, яка головним чином спрямована на забезпечення енергетичної безпеки. В минулому дешевий природний газ відігравав важливу роль у постачанні первинних енергоносіїв. Але дедалі газ створює проблеми в Україні через зростання ціни і періодичні збої у його постачанні. З огляду на це, Україна планує зменшити свою залежність від імпортованого природного газу за рахунок атомної енергетики та вугілля. Невід‘ємною складовою Енергетичної стратегії є також  використання відновлювальних джерел енергії, зокрема потужностей гідроенергетики, але на значно меншому рівні ніж теплова генерація. В той же час швидке зростання цін на енергоносії сприяло появі нового погляду на інвестування в енергозбереження. Наразі уряд готує зміни до законодавства для підтримки інвестування заходів з енергозбереження у житловому секторі.

 

Діаграма 2.1

Викиди із розбивкою по секторах України, 2006 рік

 

Примітка: статистика по підприємствах енергетичної галузі, обробній промисловості та будівництву, інших секторах що спалюють паливо, та витоки викидів включені до викидів енергетичного сектору.

            Джерело:  Національний кадастр антропогенних викидів парникових газів, 2007 рік.

 

 

Базовий рівень: сценарій без змін (СБЗ)

 

18. Ґрунтовний аналіз, проведений Міжурядовою комісією зі зміни клімату (IPCC) та іншими, свідчить про наявність сильної кореляції між економічним зростанням і викидами парникових газів із коефіцієнтом еластичності, як правило, 1.1[11] за умови відсутності змін у політиці – сценарій без змін (СБЗ). СБЗ для України розроблявся на базі Енергетичної Стратегії України до 2030 року, яка була прийнята у 2006 році. За цим сценарієм, внаслідок спаду економіки викиди парникових газів в Україні цього року мають значно скоротитися із подальшим поступовим зростанням після 2011 року, що відповідатиме 5% щорічному приросту ВВП. Такий сценарій призведе до збільшення загального обсягу викидів парникових газів України в 2020 році до 764 тонн СО₂ в еквіваленті, тобто до 83% від викидів парникових газів у 1990 році. Проте без впливу кризи, обсяг викидів у 2020 році міг би сягнути рівня 1990 року (див. Діаграму 2.2).

 

19. Розвиток траекторії СБЗ будувався на таких припущеннях:

 

·                Збільшення виробництва теплової енергії як в абсолютному, так у відносному вимірі. План уряду передбачає збільшити виробництво електроенергії на електростанціях, що працюють на органічному паливі, із 84 ТВт годин у 2005 році до 125 – 130 ТВт годин у 2030 році. Очікується, що питома вага таких електростанцій зросте із 45 % до приблизно 51 %, при чому в 2030 році частка вугілля складатиме 85 %, проти 52 % у 2006 році.

·                Зростання виробництва атомної енергії. Енергетична стратегія передбачає впровадження оптимістичної програми розбудови атомних потужностей для виробництва електроенергії. Потужність атомних електростанцій, як прогнозується, зросте із 13,8 ГВт в 2005 році до 15,8 ГВт в 2020 році. Питома вага атомних електростанцій у загальному виробництві електроенергії в 2020 році складе приблизно 44 %, тобто на 4 % менше, ніж у 2005 році.

·                Зростання виробництва електроенергії на ГЕС України. Уряд України запланував збільшити потужність ГЕС із 4,7 ГВт в 2005 році до 7,5 ГВт в 2020 році.

·                Зростання виробництва електроенергії із відновлювальних джерел окрім ГЕС (переважно вітрової). Уряд має намір встановити до 2020 року 1,6 ГВт відновлювальних потужністей для виробництва електроенергії, що набагато перевищує сьогоднішній рівень менше 0,1 МВт. За прогнозами уряду, відновлювальні джерела в 2020 році вироблятимуть 1,5 ТВт годин, тобто приблизно 0,5 % загального обсягу виробництва електроенергії.

·                Скорочення енергоспоживання на існуючих підприємствах та рескруктуризація економіки зі зменшенням її енергоємності. Як зазначалося вище, в Україні енергоємність приблизно втричі перевищує рівень країн – членів ЄС. З одного боку, це частково пояснюється спадщиною радянських часів, а частково – затримками у здійсненні реформ, необхідних для реструктуризації економіки з урахуванням високої вартості енергоносіїв. Серед необхідних реформ є коригування цін на енергію, що відбивають вартість її постачання, а також покращення доступу до інформації та капіталу, оскільки ці фактори продовжують залишатися серйозними перешкодами.

 

20. Прогнозується, що за сценарієм БЗ в 2020 році обсяг викидів парникових газів становитиме 764 тонни СО₂ еквіваленту, або 83% від рівня 1990 року.

 

21. Проте виконання програми такого масштабу як предбачено «Сценарієм без змін» для уряду буде проблематичним. На тлі поточної фінансово-економічної кризи уряд змушений слідувати не за «Сценарієм без змін», а швидше за «Сценарієм непередбачуваних змін», і виконання заходів з енергозбереження та енергобезпеки, передбачені в Енеретичній Стратегії, потребують додаткових фінансових та технічних ресурсів. Ядерна програма є капіталоємною і може підірвати потенціал впровадження. Програма розвитку відновлювальної енергетики також є капіталоємною, з обмеженими можливостями її фінансування принаймні у короткостроковій і середньостроковій перспективі. І зрештою, виникає питання фінансової та організаційної спроможності уряду розгортати всі ці програми паралельно.

 

Сценарій низьковуглецевого розвитку (СНР)

 

22. Як зазначалося у попередньому розділі, уряд України визначив загальні плани щодо заходів зі скорочення викидів ПГ в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року (Енергетична стратегія, 2006 рік; розділ 7), а також у «Звіт України щодо демонстрації прогресу у впровадженні Кіотського протоколу» (2006 рік). Більшість заходів, запропонованих урядом для підтримки сценарію низьковуглецевого розвитку, стосується енергетики та промисловості, а далі – житлового сектору, комунального господарства та сільського господарства. Виконання цих заходів до 2020 року дозволить скоротити щорічні викиди СО₂ на 136 млн. тон[12]. Якщо умови для СБЗ існують, а впроваджуватиметься СНР, то рівень викидів парникових газів у 2020 році скоротиться на 18% порівняно з СБЗ (див. Діаграму 2.2). Крім того, нагальність впровадження СНР полягає в тому, що він дозволить Україні досягти амбітного скорочення викидів парникових газів на 50% до 2050 року.  

 

 

Діаграма 2.2

Викиди: Сценарій Без Змін порівняно зі Сценарієм Низьковуглецевого Розвитку

 

Переклад до Діаграми 2.3: mln t, CО₂е = млн. т СО₂ еквіваленту; BAU-no crisis = сценарій без змін за відсутності кризи (СБЗ - без кризи); BAU = сценарій без змін (СБЗ); Low Carbon Development Case (LCD) = сценарій низьковуглецевого розвитку (сценарій СНР); emissions  = викиди.

 

23. Заходи СНР, які пропонує уряд здійснити в енергетиці це реконструкція вугільних електростанцій та прискорення будівництва атомних електростанцій. Крім того, уряд пропонує розвивати відновлювальну енергетику, скорочувати споживання енергії шляхом впровадження заходів з енергоефективності та зменшення викидів при виробництві, транспортуванні та переробці нафти і газу. Прогнозна встановлена потужність та виробництво електроенергії у порівнянні зі СБЗ наводяться у таблиці 2.1 нижче. За сценарієм СНР більш активне використання нових потужностей призведе до зменшення годин роботи старих потужностей та відповідно до скорочення викидів парникових газів.  

 

Таблиця 2.1

Розвиток електроенергетики:

Сценарій без змін порівняно зі сценарієм низьковуглецевого розвитку

 

Джерело: Енергетична Стратегія України, 2006 р.

Примітка: * Збільшення виробництва електроенергії у СНР передбачається за рахунок зменшення відключень навантаження та збільшення експорту електроенергії.

 

24. Зокрема:

 

(і)        Низьковуглецеве виробництво електроенергії. В 2005 році 45% загального обсягу електроенергії було вироблено на теплових електростанціях.[13] Згідно сценарію скорочення викидів вуглецю, передбаченого в Енергетичній стратегії, питома вага виробництва електроенергії вугільними ТЕС до 2020 року має зменшитися до 42% (порівняно зі збільшенням на 51% у СБЗ). Для скорочення питомої ваги цього виду виробництва електроенергії уряд розглядає такі варіанти: (1) прискорення будівництва нових атомних електростанцій; (2) прискорення встановлення відновлювальних джерел енергії; та (3) перехід на високоефективні установки комбінованого циклу/когенераційні установки.    

 

·                Установка когенераційних станцій/комбінованого циклу дозволить підвищити ефективність виробництва електроенергії на старих електростанціях із приблизно з 30% до більше 50%. Заміна електростанції комбінованого циклу потужністю 500 МВт на існуючу субкритичну вугільну ТЕС аналогічної потужності,[14] призведе до скорочення викидів СО₂ на 2,9 млн. т/рік. Якщо до 2020 року Україна збудує п’ять електростанцій комбінованого циклу потужністю 500 МВт, то, у порівняні зі сценарієм без змін, загальний обсяг викидів СО₂ зменшиться на 14 млн. т/ рік.

·                Відновлювальні джерела енергії. Відповідно до Енергетичної стратегії України, за цей самий період виробництво електроенергії на гідроелектростанціях планується збільшити із 12 ТВт*годин до 17 ТВт*годин.  Такі заходи призведуть до скорочення викидів СО₂ на 5 млн. тонн.

Важливо відзначити, що в своїй Енергетичній Стратегії уряд України планує встановити 1,6 ГВт відновлювальних потужностей як у СБЗ так і в СНР. Також уряд України планує збільшити встановлену потужність ВДЕ до 5 ГВт, якщо перший досвід виявиться вдалим. Однак, успішному впровадженню цієї програми заважає поточна фінансова криза та відсутність належної підготовки ринку для подолання залишкових перепон.

 

·                Атомна енергетика. За СНР, до 2020 року встановлену потужність України планується збільшитися на 8 ГВт[15]. Це призведе до збільшення виробництва електроенергії на атомних електростанціях із 89 ТВт*год у 2005 році до 159 ТВт*год у 2020 році, тобто на 48 ТВт*год більше, ніж за СБЗ (див. таблицю 2.1, сценарій СБЗ). Внаслідок цього викиди СО₂ скоротяться на 53 млн. т/рік, якщо атомні електростанції замінять існуючі теплові потужності, що працюють на вугіллі.

 

(іі)       Реабілітація теплових електростанцій. Уряд України планує до 2020 року збільшити встановлену потужність ТЕС всього на 4,1 ГВт, із 33,5 ГВт до 37,6 ГВт.[16] Уряд України також планує реабілітувати існуючі субкритичні вугільні електростанції. Підвищення ККД електростанцій на 6 %, з 30 % до 36 %,[17] дозволить скоротити викиди СО₂ на 18 млн. т на рік.

 

(ііі)      Модернізація газо-транспортної мережі. Більша частини газотранспортної мережі України є застарілою і потребує модернізації або заміни. Більше 60 % газових трубопроводів експлуатуються більше 10 років (а у деяких випадках і більше 30 років). Компресорні станції є малоефективними та зношеними.[18] В якості першого кроку до модернізації газотранспортної мережі уряд України планує встановити високоефективні компресорні станції. Існуючі компресорні станції споживають щорічно близько 8 млрд. м³ природного газу. Заміна по всій мережі цих станцій новими високоефективними дозволить скоротити споживання газу на 2,5 млрд. м³ на рік. Якщо припустити, що до 2020 року всі компресорні станції будуть замінені, то викиди СО₂ скоротяться на приблизно 5 млн. т/рік.

 

25. Уряд України також планує підвищити ефективність промислового сектора шляхом широкомасштабних заходів з енергозбереження. Планується запровадити секторальну систему збереження енергії, яка дозволятиме:

 

·                Запроваджувати нові енергозберігаючі процеси та технології,

·                Удосконалювати існуючі процеси та технології і

·                Скорочувати втрати енергії.

 

26. Цільовими секторами з енергозбереження є: металургія, газова промисловість, будівництво, комунальні господарство та сільське господарство. Згдіно Енергетичної стратегії, здійснення широкомасштабних заходів з енергозбереження дозволить до 2020 року заощадити  29 ТВт*год, що відповідає скороченню викидів у 32 млн. т СО₂е.

 

27. У житловому та комунальному секторах уряд України визначив пріоритет підвищити ефективність постачання та споживання теплової енергії, що включає використання енергозберігаючих матеріалів, технологій та обладнання. Потенціал енергозбереження в галузі постачання теплової енергії населенню з відносно коротким періодом окупності, складає 10 – 15% (заміна пальників, рекуперація тепла, калорифери та сучасні пічі). За Енергетичною стратегією, тільки заміна та модернізація котлів (НІІСТУ-5), які відзначаються низькою потужністю, низьким коефіцієнтом корисної дії (приблизно 70%) та які наразі використовуються у теплоенергетичному господарстві міст, на нові сучасні високоефективні (95 %) котли дозволять скоротити споживання природного газу більше ніж на 200 млн. м³ в рік. Це відповідатиме скороченню 0,37 млн. т СО₂е.[19]  Додаткового енергозбереження можна досягти за рахунок ремонту теплопостачальних мереж і посилення теплоізоляції будинків. За даними МФК, за рахунок підвищення ефективності використання тепла у житловому секторі споживання природного газу можна скоротити на 4 млрд. м³. Це означатиме скорочення річного обсягу викидів СО₂ приблизно на 8,7 млн. тонн.[20] Але досягнення цих додаткових скорочень вимагатиме подолання більшої кількості бар’єрів ніж у промисловості.

 

28. Таким чином, успішне здійснення вищезгаданих заходів відносно СБЗ призведе до скорочення 136 млн. т СО₂е, тобто на 32% нижче рівня 1990 року.

 

29. На додаток до заходів зі скорочення викидів вуглецю за СНР, розглядаються також наступні варіанти:

 

·                Ефективність споживання енергії кінцевим споживачем. Оскільки Україна відзначається найвищою енергоємністю в регіоні, досягти суттєвого скорочення енергоспоживання можна шляхом зміни технологій та звичок споживачів.

·                Ефективність енергопостачання. Основні засоби виробництва в електроенергетичному секторі та секторі централізованого теплопостачання є застарілими та малоефективними. Значна частина цих активів експлуатується за межами їхнього розрахункового ресурсу та потребує заміни, в той як час інші засоби виробництва вимагають модернізації.

·                Уловлення та захоронення вуглецю (УЗВ). Варіанти з уловлення та захоронення вуглецю навряд чи будуть реальними в Україні до 2020 року, оскільки ця технологія наразі знаходиться лише на етапі випробування, а можливі місця для її застосування ще не визначені.

·                Використання метану вугільних родовищ та шахтного метану. Проекти використання метану вугільних родовищ та шахтного метану могли б суттєво підняти потужність електростанцій. Втім з геологічної точки зору розробка цього ресурсу видається складною і для широкого поширення потребує проведення експериментальних робіт.

·                Звалищний газ та відходи в якості палива. Цим ресурсам не приділяється значної уваги, оскільки очікуваний ефект від їх використання є незначним.

 

3.        Обґрунтування вибору секторів економіки для спів-фінансування з ФЧТ

 

30. Енергетична безпека є пріоритетом для уряду України. Як видно з попереднього розділу, енергоефективність та відновлювальна енергетика знаходяться в числі заходів, запропонованих урядом України для забезпечення енергетичної безпеки країни, що цілком відповідає СНР для скорочення викидів ПГ.

 

31. Уряд шукає підтримки з ФЧТ на впровадження Енергетичної Стратегії з метою прискорення заходів зі зменшення вуглецю у СБЗ та полегшення переходу від СБЗ до СНР (де рівень викидів ПГ на 18% буде меншим від СБЗ) через поєднання заходів з впровадження енергозбереження та відновлювальної енергетики.

 

32. До заходів з найбільшим потенціалом скорочення викидів парникових газів в Україні відносяться: (1) енергоефективність; (2) більше використання атомної енергії; (3) запровадження високоефективних технологій спалювання, а також уловлення і захоронення вуглецю (УЗВ) на нових ТЕС[21]; і (4) зозвиток відновлювальної енергетики. Атомна енергетика не підтримується Фондом Чистих Технологій; також наразі жодна ТЕС не відповідає умовам готовності ФЧТ щодо запровадження системи УЗВ. Таким чином,  головними претендентами на підтримку ФЧТ залишаються енергоефективність та відновлювальна енергетика.

 

33. Запропоновані проекти впроваджуватимуться державним та приватним секторами і збільшать обмежене фінансування, що доступне за участь приватного сектору. Заходи у державному секторі покриватимуть сфери, де необхідно створити або зміцнити сприятливі умови, та без яких потенційні зиски навряд чи будуть досягнені. Більш того, Крім того, є сектори, до яких приватний капітал виявляє обмежений інтерес внаслідок фінансово-економічної кризи.

 

 Альтернативні джерела фінансування проектів скорочення викидів вуглецю: ГЕФ, вуглецеві фонди, схема зелених інвестицій (СЗІ), Шведська / ЄС ініціативи

             

34. Проекти спільного впровадження (ПСВ) - На сьогоднішній день на стадії продвинутої підготовки знаходиться 31 проект спільного впровадження (СВ), реалізація яких має призвести до скорочення 12 млн. тонн СО₂е/рік. Втім із наближенням 2012 року застосування механізму спільного впровадження стає дедалі обмеженим внаслідок існуючих перепон для впровадження.

 

35. Продаж Одиниць Встановленої Кількості (ОВК) - За даними про викиди за 2006 рік, надлишок прав на викиди ПГ[22] на період дії зобов’язань за Кіотським протоколом складає 2,22 млрд. ОВК. За оцінками, реальний надлишок становитиме 1,86 млрд. ОВК, з яких 1 млрд. може бути виставлено на продаж. Однак, з огляду на загальний дисбаланс між пропозицією і попитом, остання цифра здається малоймовірною, оскільки, наприклад, загальний попит Сторін Кіотського протоколу, які намагаються виконати свої зобов’язання, може складатиме лише 1,5 млрд. ОВК. На сьогодняшній день, Україна домовилася із Японією про продаж 30 млн. ОВК, а також додатково готуються транзакції із Японією та Іспанією. В засобах масової інформації також повідомлялось, що уряд України планує продати 100 млн. ОВК компанії «Дайтон Карбон СА» (Швейцарія), 50 млн. ОВК – «Тавакі Інтернешнл» (Нова Зеландія) і 100 – 130 млн. ОВК  - Британському представництву японського банку Номура. Якщо ці плани реалузються, Україна отримає 1,4 – 6 млрд. дол. США, в залежності від ціни на ОВК.   

 

36. Якщо потенціал спільного впровадження може бути реалізований через продаж ОВК (тобто ОСВ[23] і ОВК через СЗІ), Україна могла б щорічно продати до 150 млн. вуглецевих одиниць. Якщо ціна вуглецевої одиниці складає 10 євро (що на сьогоднішній день є досить високою ціною, зважаючи на ринкові умови), а коефіцієнт співідношення до інвестицій дорівнює 10 (Карбон Траст, березень 2009 року), то обсяг щорічного інвестування може сягнути максимум 15 млрд. євро. Однак, згідно оприлюдненої інформації Національного агентства екологічних інвестицій України, більш реалістичним буде коефіцієнт співвідношення 4, що також більше відповідає міжнародному досвіду. Але навіть з таким низьким коефіцієнтом загальний обсяг щорічного інвестування може скласти 6 млрд. євро. Ці інвестиції швидше за все будуть спрямовані на найбільш рентабельні (з точки зору викидів СО₂) та малоризикові проекти підвищення ефективності енергопостачання у промисловості і житловому секторі, але навряд чи будуть використані на спів-фінансування більш технологічно складних або більш ризикових заходів. Всі поки що виставлені на продаж ОВК розподілені. Однак, використання ОВК є проблематичним через інституційну спроможність розробки проектів за СЗІ. Проблема «озеленення» може найкращим чином бути вирішена через участь Банку в програмі ЕЕ із спів-фінансуванням від ФЧТ та додатковим фінансуванням від продажу ОВК.

 

37. Партнерство (Е5): Енергоефективність та Екологія у Східній Європі. Спочатку ініціатива була відома, як Шведська/ЄС ініціатива, яка була започаткована 28 квітня 2009 р. в м.Стокгольмі. ЇЇ запропонував уряд Швеції в контексті Шведського Президенства в Європейському Союзі, яке почалося з 1 липня 2009 р. 26-го листопада 2009 р. більше 90 млн. Євро було покладено у фонд Е5, який почне працювати протягом 2010 р. Фонд Е5 створений для встановлення єдиних правил фінансування для фінансових установ-учасників (ФУУ) з метою координації їх зусиль задля залучення значного обсягу фінансування та впровадження конкретних проектів з підвищення енергоефективності в усіх секторах економіки України та потенційно інших країн Европейського Партнества. Список ФУУ включає ЄБРР, ЄІБ, НІБ, НЕФКО[24] та групу Світового Банку. Всі країни-бенефіціари також будуть виступати донорами. Фонд Е5 керуватиметься ЄБРР та управлятиметься Керівним Комітетом, який складатиметься з ФУУ та донорів. Фонд спів-інвестуватиме з ФУУ у вибрані проекти з різними пропорціями фінансування, що надходитимуть з боку донорів/ФУУ, в залежності від проекту.

 

38. В першу чергу фонд Е5 інвестуватиме в проекти реабілітації систем теплопостачання, а далі розширюватиме сферу інвестування на інші муніципальні проекти (водопостачання, управління твердими побутовими відходами та транспорт), проекти з відновлювальної енергетики, промислові проекти та проекти енергоефективності в житлових будинках. Щодо географічного покриття, то фонд почне свою діяльність з України, а потім поступово розширить свою діяльність в інших країнах регіону. Станом на 15 червня 2009 р. загальна вартість потенційних проектів склала 1.2 мільярди Євро кредитних коштів ФУУ. Очікується, що значне фінансування буде виділено на підтримку підготовки проектів.

 

39. В київському офісі ЄБРР має бути створена посада офіцера з інвестицій, який звітуватиме не лише про стан впровадження ініціативи, але також забезпечуватиме відповідну координацію між ініціативою Е5 та іншими ініціативами, як наприклад ФЧТ та проект Агенції США з Міжнародного Розвитку (див. нижче). Уряд України запропонував вести постійний діалог для забезпечення такої координації в рамках програми енергоефективності уряду.

 

40. Енергетиная програма для України Агенції США з Міжнародного Розвитку фінансує розбудову інституційних спроможностей та ранній розвиток компаній ЕСКО в Україні. ББР намагаються щільно координувати свою діяльність в галузі міського опалення з Агенцією США з Міжнародного Розвтику для забезпечення повної додатковості. Цього можна досягнути в рамках Е5.

 

41. Глобальна Екологічна Фундація (ГЕФ) надає фінансування для розбудови інституційних спроможностей в сфері енергетики в Україні. Проектна пропозиція з підтримки елементів програми розвитку відновлювальної енергетики ФЧТ наразі очікує рішення від ГЕФ.

Запропоновані заходи

Відновлювальні джерела енергії (ВДЕ)

42. Уряд України нещодавно продемонстрував свій намір щодо впровадження проектів з ВДЕ через прийняття закону про «зелені» тарифи для ВДЕ. Зелені тарифи диференціюються по кожному ВДЕ, та, як очікується, надасть достатньо стимулів для недорогих варіантів ВДЕ. Однак, досвід інших країн свідчить, що зелені тарифи самі по собі не забезпечують успіх програми ВДЕ. Вони є необхідною, але недостатньою умовою. Більш того, незважаючи на недавній прогрес із прийняттям сучасної регуляторної бази, індустрія ВДЕ України потребує підтримки для здійснення реальних комерційних проектів та інфраструктури для проектної підтримки. Розробка проектів ВДЕ гальмується через дефіцит традиційного довгострокового фінансування від комерційних банків. На прикладі з проектами у вітроенергетиці відбувається наступне: існує кілька проектів на ранній стадій розробки місцевими компаніями, але жоден з них не має гарантованого комерційного фінансування або поки що не взмозі залучити стратегічного західного інвестора.

 

43. Додатково до ризиків впровадження характерних для першопроходців ринку, де є неперевірена правова база, проекти також знаходяться під ударом глобальної фінансової кризи, яка призвела до недоступності банківського кредитування. У Таблиці 3.1 визначені інвестиційні потреби для досягнення рівня вітрових потужностей, запропонованих у новій версії енергетичної стратегії 2006 р.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1

Нові запропоновані зміни до стратегії розвитку вітроенергетики

 

            Джерело: проект концепції програми розвитку відновлювальних і альтернативних джерел енергії, Міністерство палива та енергетики України, 2007 рік.

 

Переклад до табилці 3.1: year = рік;  installed capacity of WPP, MW = встановлена потужність ВЕС, МВт;  commissioned during the period, MW = запущено в експлуатацію, МВт;  power generation, GWh/year = виробництво електронергії, ГВт/рік;  investment during the period, million Euro = інвестиції, млн. євро;  power generated since the beginning of wind power operatiоns up to year 2006 = електроенергія, вироблена від початку запуску ВЕС до 2006 року.

 

44. Доступність коштів ФЧТ у ці критичні часи відіграватиме важливу роль через надання значної частини коштів необхідних для започаткування цього сектору в Україні в період 2009-2011 р.р., а також запущення процесу розробки проектів ВДЕ у швидкому та масштабному режимі. Як свідчить досвід інших ринків, спалах критичної маси проектів ВДЕ, що фінансуються приватними компаніями відбувався лише на тих ринках, які швидко сягали критичного порогу загальної встановленої потужності (для вітру це приблизно 500 МВт). Досягнення такого рівня подасть позитивний ринковий сигнал світовій індустрії включаючи розробників проектів, інвесторів та кредиторів, а також утворить ефективний контур зворотнього зв’язку, в якому додаткова економічна діяльність, що ассоціюється з індустрією ВДЕ (як наприклад: збірка вітротурбін, виробництво зап.частин, сервіс і т.п.) також набуває масштабу.

  

45. Більш того, Україна переживає критичний переламний момент для сектору ВДЕ: коли існує нормативно-правова база, яка поки що зовсім себе не зарекомендувала, оскільки жодний комерційний проект ще не був впроваджений. Таким чином, немає прецедентів, щоб можна було перевірити адекватність існуючої правової бази реаліям. Запропоноване фінансування ФЧТ необхідне для підтримки перших гравців з приватного сектору, які візьмуть на себе ризики, повязані з впровадженням та поділяться досвідом подолання реальних перепон з іншими.

 

46. Таким чином, кошти ФЧТ підтримають нову програму розвитку ВДЕ, прискорять розвиток вітроенергетики та малої гідроенергетики та демонстрації потенціалу інших технологій ВДЕ. Великомасштабні програми ВДЕ поки що обмежуються гідроресурсами та великими інвесторами. Інші перешкоди, які будуть усуватися за рахунок програми підтримки з ФЧТ, включають високі траназакційні витрати, недостатню ФВСР[25] запропонованих проектів, підключення до мережі та брак фінансування.

 

47. ФЧТ може використовуватись для покриття різниці між короткостроковими швидкоокупними рішеннями та довгостроковими ефективними заходами для компаній, що збираються інвестувани у ВДЕ України. Через прискіпливу оцінку можна буде заохотити інвесторів підтримати не тимчасові рішення, а такі проекти, що дають найбільший економічний ефект.

 

48. Очікується, що підтримка ФЧТ 75 млн. дол. США дозволить встановити приблизно 100 МВт потужності чистої енергії зі щорічним скороченням викидів у 0,7 млн. т СО₂е.

 

·                Скорочення викидів за рахунок реалізації запропонованих заходів

49. Як зазначалося вище, запропоновані заходи дозволять скоротити викиди СО₂ на 0,7 млн. тонн щорічно. Загальні скорочення викидів до 2020 року внаслідок впровадження трансформаційних заходів можуть скласти 16 млн. СО₂е в рік.

 

·                Демонстраційний потенціал

50. Головною перепоною для реалізації та широкого поширення великих і малих проектів ВДЕ є доступ до фінансування. Приватні інвестори та фінансові установи неоохче інвестують у ВДЕ, оскільки такі інвестиції вважаються високоризиковими у порівнянні з традиційними варіантами енергопостачання. Така позиція випливає із того, що ні кредитори, ні позичальники не мають необхідної технічної бази, тобто перші не вміють проводити оцінку таких проектів, а другі – готувати проекти у форматі придатному для фінансування. ФЧТ виступатиме каталізатором у залученні фінансових установ до цієї нової сфери та створить конкурентний ринок для таких проектів.

 

·                Вплив на розвиток

51. Супутні вигоди від цих заходів включають відкриття можливостей для підприємницької діяльності та створення робочих місць, зменшення викидів SOx, NOx та пилу в атмосферу і підвищення енергетичної безпеки. Запропонована програма дозволить усунути політичні, фінансові, бізнесові та інформаційні перепони для розвитку ринку відновлювальної енергетики України. Уряд України рішуче підтримує необхідність раціонального використання енергії, що переважно викликано проблемами з імпортом російського газу. Додатково програми енергозбереження, Україна планує замінити газ іншими видами палива, включаючи атомну енергію, вугілля та відновлювальні джерела енергії. Дотепер програма освоєння відновлювальних джерел енергії була слабкою та потерпала від низьких цін на вуглеводні. Уряд України оголосив, що збирається вирішити цю проблему шляхом рацоналізації вхідних цін, що стимулюватиме використання відновлювальної енергії. Втім вітчизняне вугілля залишається дешевим ресурсом, що потребує фінансової підтримки для впровадження та подальшого поширення проектів зі скорочення викидів вуглецю. Крім того, уряд продемонстрував свою готовність підтримувати освоєння відновлювальних джерел енергії та запровадив заохочувальні тарифи на відновлювальну енергію.

 

·                Показники досягнень

52. Головним показником успіху буде постачання нової електроенергії з відновлювальних джерел в електромережу. Для цього створені сприятливі умови, а подальші кроки покажуть, як регуляторний режим сприяє практичному впровадженню ВДЕ. Пропонується встановити показники в рамках виконання програми ВДЕ, які будуть відслідковуватись державою з метою з’ясування, наскільки ефективними є нормативно-правова база і запроваджені стимули. Очікується, що додаткові 75 млн. дол. США фінансування дадуть поштовх програмі розвитку ВДЕ через підтримку 100 МВт нових ВДЕ потужностей. Ці ресурси також, як очікується, допоможуть ідентифікувати та розвязати залишкові перепони для більш активного залучення приватного сектору в сфері ВДЕ. В результаті викиди СО₂ скоротяться приблизно на 0.7 млн. т в рік (див. Таблицю 3.2 в кінці Розділу, де наводиться опис індикаторів та розрахунку результатів).

Енергоефективність (ЕЕ)

53. Україна має значний потенціал енергоефективності, і в деяких секторах економіки вже спостерігається значний прогрес в цьому напрямку. Враховуючи досвід інших країн східної Європи та колишнього Радянського Союзу, прогрес вимагатиме доступу до пільгового фінансування з метою подолання багатьох перепон щодо інвестування заходів з енергозбереження. Програми енергозбереження ГЕФ свідчать, що в багатьох країнах впровадження програм ЕЕ потребує відносно невеликої підтримки для успіху. Запропонована програма ФЧТ з ЕЕ буде враховувати цей досвід та сприятиме досягненню необхідного для трансформації масштабу.

 

54. Енергетична стратегія України передбачає скорочення енергоємності на щонайменш 50% до 2030 року, що відповідає заощадженню 223 мільйони тонн нафтового еквіваленту (мтне). Приблизно 38% (85 мтне) планується заощадити за рахунок структурної перебудови економіки, яка має перейти від моделі орієнтованоії на важку промисловість до моделі більш орієнтованої на сферу обслугування, а решта енергії має заощадитися завдяки технічній модернізації. Для виконання такого завдання необхідно проінвестувати в енергоефективність приблизно 20 млрд. дол. США.

 

55. Досвід впровадження проектів з енергоефективності в інших країнах свідчить, що багато проектів, попри фінансову життєздатність, не реалізуються через наступні шість бар’єрів:

 

            (а)        Погана інформованість щодо користі від проектів енергоефективності та упередження щодо пов’язаних з ними високих технічних та фінансових ризиків. Промисловість, зокрема, середні та великі підприємства, часто вважають, що проекти енергозбереження технічно ризиковані та не дають достатніх фінансових зисків, особливо у порівнянні з фінансовими зисками інших інвестиційних проектів. Брак обізнаності щодо енергоефективних технологій та процесів, найкращих практичних рішень, а також неодооцінка фінансових зисків від інвестицій в енергозбереження є головною причиною ставлення до таких проектів як до високоризикованих серед промислових підприємств.

 

            (b)       Недостатня інституційна готовність банків оцінювати проекти ВДЕ та енергоефективності, а також упередження про високі технічні та фінансові ризики таких проектів. Спостерігається брак кредитування таких проектів, в першу чергу, через те, що банки незнайомі з цими проектами в Україні. Внутрішні можливості щодо ідентифікації таких проектів, їх оцінка та подальша обробка в результаті є обмеженими. В Україні ця проблема ще більше посилюється через відсутність фінансування на прийнятні терміни та за прийнятну ціну – на ринку України доступне лише короткострокове та коштовне фінансування. Стосовно підприємств, банки віддають перевагу новим інвестиціям, тобто інвестиціям у збільшення продуктивності або обсягу виробництва, а не інвестиціям у зменшення вартості чи підвищення ефективності виробництва.

 

            (с)        Брак інституційного потенціалу щодо управління нормативною базою енергоефективності. Регуляторні засади щодо ефективного впровадження державної політики та програм з енергоефективності мають бути розширені для відповідності новим вимогам закону про ЕЕ та його підзаконним актам. Як свідчить досвід інших країн, які вирішили розгорнути масштабні програми енергоефективності, цей процес видається складним і в перші роки потребує значної допомоги у розбудові інституційного потенціалу.

 

            (d)       Високі транзакційні видатки розвитку відновлювальної енергетики та енергоефективності. Як правило, транзакційні видатки з розвитку відновлювальної енергетики та енергозбереження (окрім великих гідро- та вітроенергетичних проектів) вважаються промисловцями та банками високими. Ці видатки виникають через проведення енерго-аудитів, розробку техніко-економічних обґрунтувань, а інколи через необхідність припинення виробничих процесів для виконання ремонтних робіт або заміну запасних частин. Ці витрати дедалі зростають внаслідок недостатньої обізнаності та досвіду у промислових підприємств та банків щодо ідентифікації та підготовки таких проектів.

 

            (е)        Ще одним серйозним обмеженням для впровадження та фінансування проектів ВДЕ та ЕЕ є брак фінансових ресурсів та належних механізмів кредитування, зокрема для невеликих проектів та малих і середніх підприємств (МСП). Фінансові інститути вважають ВДЕ і ЕЕ високоризикованими через відсутність у кредиторів технічної бази для оцінки таких проектів та через неспроможність позичальників підготувати придатні для банківського фінансування проекти. ФЧТ стане інструментом для привернення уваги фінансових установ до цієї нової сфери через надання необхідних ноу-хау надаватиметься для нарощування інституційних спроможностей та створення конкурентного ринку для цих продуктів.

 

            (f)        Дилема власника та наймача житла виникає, наприклад, коли власник житла включає вартість теплопостачання і електрики в орендну плату і у такий спосіб відохочує наймача від господарського використання ним цих послуг та позбавляє його можливості контролювати споживання за допомогою показань лічильників. Інший негативний ефект має місце, коли власник надає електричні прилади (наприклад, холодильник або освітлювальні прилади), а рахунки за споживання електроенергії сплачує наймач житла. У такому випадку власник не зацікавлений вибирати найбільш економічні електричні прилади.

 

            (g)       Додаткові видатки та високі ставки за ризик у житловому секторі включають: (і) підготовку проектів/аудитів; (іі) моніторинг та перевірку результатів; (ііі) обмін знаннями; і (iv) гарантії для банків для виходу на цей ринок.

 

56. Інвестиції з ФЧТ в енергоефективність планується зосередити на двох секторах: промисловість та житловий сектор, включаючи як виробництво так і кінцеве споживання енергії[26]. Кошти ФЧТ можуть бути використані для покриття вартості перепон, про які йшлося вище, для здійснення проектів енергоефективності.

 

·                Скорочення викидів внаслідок реалізації запропонованих заходів

57. В промисловості запропонована програма ЕЕ дозволить щорічно скорочувати викиди на 1,2 млн. т СО₂е. До 2030 року внаслідок трансформації цього сектору в атмосферу не надійде 10 млн. тонн СО₂е. Очікується, що за рахунок виконання програми ЕЕ у житловому секторі, щорічне скорочення викидів складе 2 млн. т СО₂е, тобто загалом до 2030 викиди мають скоротитися на 20 млн. т СО₂е, що еквівалентно скороченню викидів на 15% за сценарієм СНР.

 

·                Демонстраційний потенціал

58. Щорічні інвестиційні потреби на проекти енергоефективності в Україні складають більше 1 млрд. дол. США. Уряд погодився розробити всеохоплюючий План Дій з енергозбереження, під який мала б надаватися підтримка міжнародних фінансових установ (МФУ). План Дій має показати масштабність програми ЕЕ. Програма МФУ допоможе поглибити заходи ЕЕ у промисловості, в системах централізованого теплопостачання, в енергетиці та системах водопостачання. Пропонується також поширити програму ЕЕ в секторах, де на сьогодняшній день взагалі немає або існує незначна підтримка, тобто в бюджетних та приватних будинках. Програма має бути розроблена із перспективою подальшого поширення і сталою, зокрема для розбудови нових ринків за участю комерційних банків.   

 

·                Вплив на розвиток

59. Супутній позитивний ефект від запропонованого заходу включає підвищення енергетичної безпеки, скорочення витрат на постачання газу в країну, а також розширення можливостей для підприємницької діяльності та створення робочих місць, очищення атмосферного повітря і підвищення конкурентоспроможності. Більш того, проект дозволить розширити промислове виробництво з меншими викидами СО₂, а також сприятиме розвитку ключових галузей в регіоні, які сьогодні потерпають від нестачі електроенергії.

 

60. Як зазначалося вище, у програмі ВДЕ уряд України головну увагу приділяє питанню енергоефективності для розв’язання проблем з імпортом газу. ЕЕ було визначене найпріоритетнішим заходом, оскільки економіка України є однією з найенергоємніших в світі. Врегулювання в наступному році цін на енергію стане відчутним для всіх галузей економіки, що вимагатиме фундаментальної перебудови через скорочення енергоспоживання та більш ефективне використання робочої сили та капіталу. Крім того, соціально-політичний ефект від підвищення цін на енергію має пом’якшитися через заходи з енергозбереження. Покращення обліку та контролю у будівлях сприятимуть надходженню інвестицій в енергоефективність.

 

·                Показники досягнень

61. В своїй Енергетичній стратегії уряд України планує скоротити до 2030 року енергоємність економіки країни на 50%. Уряд погодився доповнити стратегію через встановлення середньострокових показників, як наприклад, покращення енергоємності на 25% до 2020 року і на 20% до 2014 року, для того, щоб закріпити ці показники у Плані Дій. Уряд погодився в рамках цього Плану Дій встановити чітку звітність та відповідальність за впровадження, виявити нормативно-правові перепони, а також розробити програму з їх пом’якшення та посилення інституційного потенціалу. Планується розробити всеохоплюючу спільну фінансову програму донорської допомоги та МФУ. Впровадження цієї програми побудовано з розрахунком, що уряд досягне зменшення своєї енергоємності на 20% до 2014 року. Очікується, що впровадження програми ЕЕ призведе до скорочення викидів ПГ на 3,7 млн. т СО₂ в рік.

 

Розумні мережі

62. Уряд України висловив зацікавленість у сприянні впровадження розумних мереж для підтримки програм віновлювальної енергетики та енергоефективності. Розумна мережа – це електична мережа, яка розпізнає сигнали, має вбудовану систему обробки даних, двосторонній цифровий зв’язок та програму з управління інформацією, що надходить з мережі, таким чином роблячи себе:

• Спостережливою: оцінює поточний стан усіх елементів мережі;
• Контролюючою: має вплив на стан будь-якого елементу мережі;
• Автоматизованою: адаптується та само-відновлюється; та
• Інтегрованою: поєднана із процесами та системами енергозабезпечення.

63. Ці потужності підтримують три основні функції компаній з передачі та розподілу електроенергії: розподіл електроенергії, управління активами та надання споживачам гнучкості в рішеннях.[27]

 

64. Нещодавно Україна узяла на себе амбітні зобов’язання щодо графіку заходів, які дозволять їй увійти до Європейського енергетичного співтовариства.  Одним із важливих компонентів цих зобовязань тягне за собою відповідність стандартам ЄС щодо доступу та надійності системи. Враховуючи поточний стан енергетичного сектору, тобто вік основних фондів, ціни та фінансові аспекти, а також рівень енергоефективності, модернізація системи потребуватиме значної підтримки для успішного переходу до стандартів ЄС. В середньому технічні втрати при передачі та розподілі електроенергії складають приблизно 15% (8% у 1990 році) проти 6% в ОЕСР, що свідчить про необхідність ремонту та модернізації. Досвід інших країн показав, що зменшення технічних втрат відбувається повільно та потребує значних інвестицій, які дозволять зменшити ці втрати.

 

65. Розумні мережі стимулюватимуть скорочення втрат системи через покращення коєфіцієнту навантаження системи за рахунок заходів з управління попитом за сприяння зворотного зв’язку між диспетчерським центром та навантаженнями. Основний посил, яке дозволяє зробити розумна мережа, це  покращення інтерграції між енергопостачанням та попитом, дозволяючи такому обладнанню як кондиціонери та теплові насоси працювати з характерною циклічністю, яка покращує показники навантаження системи. Додатково, двосторонній зв’язок дозволить споживачам використовувати обладнання з урахуванням цін, дозволяючи деякому обладнанню працювати у не-пікові періоди з метою економії та зменшення втрат системи. Через зменшення пікових електричних потоків, втрати мережі зменшаться, таким чином, зменшуючи використання первинних енергоносіїв, і як наслідок, парникових газів. Споживачі також матимуть переваги від розумних мереж через зміну періодів використання обладнання та приладів, що заощаджує видатки на електроенергію.

 

66. В той же час, стратегія уряду закликає до швидкого збільшення ролі ВДЕ, оскільки ця потужність зменшить потребу у будівництві нових вугільних ТЕС. Масштаб розвидку ВДЕ, від практично нульової потужності до більш ніж 1000 МВт за наступну декаду та 5000 МВт  до 2030 року, стане викликом для  енергомережі у плані необхідних підключень до мережі, посилення систем передачі та управління великомасштабною несталою генерацією (за рахунок незапобіжних коливань у генерації вітрової енергії). Однією з найбільших технічних проблем проектів ВДЕ є нестабільність постачання електроенергії: відносна непередбачуваність вітрового та сонячного режимів може порушити стабільність системи. Розумні мережі дозволяють пом’якшити ці проблеми за рахунок більш ефективний зв’язок та покращення систем контролю. Покращення координації постачання і попиту шляхом встановлення циклічності безперервних навантажень зменшить потребу у надлишковому постачанні та скоротить собівартість ВДЕ. Цей компонент передбачає інвестиції в заходи з удосконалення зв’язку та систем контролю, можливої інтеграції електромережі із Інтернетом та модернізованими «розумними» лічильниками.

 

67. Для того, щоб впроваджувати та використовувати потужності вітрової енергії, необхідно докласти паралельних зусиль із розробки та встановлення розумних мереж в Україні. Сектор відновлювальної енергетики в Україні знаходиться на ранніх стадіях розитку, що є сприятливим моментом для впровадження технологій розумних мереж, забезпечивши таким чином технічну підтримку для відновлювальної енергетики та економічність її розвитку. Досвід багатьох країн показав, що освоєння ринку відновлювальної енергетики може бути обмеженим завдяки застарілим мережам. Проект впровадження розумних мереж доповнить програми розвитку відновлювальної енергетики та енергоефективності, а також сприятиме їх розвитку. Як частина програмного підходу, що відображне в цьому інвестиційному плані, інвестиції у розумні мережі та відновлювальну енергетику будуть впроваджуватись у відповідному порядку таким чином, що компоненти передачі підтримують програму відновлювальної енергетики. Оскільки це дуже інноваційна та складна концепція, яка лише була випробувана в Європі та Сполучених Штатах, необхідно буде дуже дотепно використати фінансування ФЧТ для цієї справи, враховуючи пільговий характер ФЧТ. Використання ресурсів ФЧТ в цій справі призведе до значних результатів в плані скорочення викидів парникових газів.

 

68. Окрім переваг у скороченні викидів парникових газів впровадження розумної мережі та розвиток вітроенергетики матиме значні переваги на національному рівні. Це дозволить зменшити імпорт природного газу, який дозволить державі заощадити важливу іноземну валюту, таким чином звільняючи ресурси для соціального благополуччя та економічної діяльності. Розвиток вітрової енергетики також передбачає значні переваги у створенні робочих місць, коли зростатиме місцеве виробництво, де місцева промисловість вироблятиме запасні частини обладнання та прийматиме участь у будівництві.

 

·                Скорочення викидів внаслідок реалізації запропонованих заходів

69. Скорочення викидів розумних мереж є опосередкованим, оскільки вони створюють умови для поширення ВДЕ та ЕЕ. Багато видів відновлювальних джерел енергії погано піддаються диспетчеризації, оскільки залежать від непередбачуваного надходження сонячної та вітрової енергії. В системі, що здатна реагувати на зміни у тисячні долі секунди, непередбачуваність впливає на витрати пов’язані з накопиченням електроенергії або збільшенням використання оборотного резерву для забезпечення стабільності системи. Розумні мережі можуть пом’якшити ці проблеми через покращення гнучкості виробництва та розподілу навантаження. Кращі ринкові умови для періоду доби, коли використовується електроенергія у купі з покращенням розподілу навантаження, яке можна легко перевести у циклічний режим (наприклад, кондиціонери та теплові насоси), дозволяють збільшити використання енергії та гнучкість генерації ВДЕ та, відповідно, скоротити їхню собівартість. Очікується, що поява на ринку електромобілів стане важливим компонентом балансування гнучкого навантаження електромереж у купі з системою «розумна мережа». Удосконалення тарифної сітки в залежності від часу споживання енергії та влаштування циклічності роботи приладів споживання також сприятимуть підтримці програм енергозбереження через адаптацію навантаження до цінових сигналів.      

 

·                Демонстраційний потенціал

 70. В Європі та США проблеми, що постають у зв’язку з підключенням вітрових потужностей, вирішують за допомогою аналогічних розумних мереж, які здатні реагувати на різні перешкоди, що виникають внаслідок підключення нових непостійних вітрових потужностей, зростання попиту та необхідності пристосовувати надійність електропостачання до потреб споживачів. Ці системи зараз розробляються Європейською технологічною платформою (СмартГрідс) і Науково-дослідним інститутом електроенергетики (ERPI) США[28] (програма «ІнтеліГрід»). Після накопичення цими країнами досвіду використання сучасних технологій розумних мереж надалі вони застосовуватимуться в інших країнах із середнім рівнем доходу та зрештою у країнах із низьким рівнем доходу.

 

·                Вплив на розвиток

71. Запропоноване впровадження «розумних мереж» розроблено як компонент більш широкої стратегії енергоефективності, яка дозволить краще структурувати варіанти енергопостачання-споживання для запобігання майбутніх розривів між споживанням та постачанням. Низка МФУ, а також двосторонні донори щільно працюють з урядом для впровадження цієї всеохоплюючої стратегії енергоефективності, починаючи з написання Плану Дій з Енергоефективності (ПДЕЕ), який має бути затверджений у 2010 році. ПДЕЕ буде спрямований на впровадження та упорядкований з метою зменшення  енергоємності України до 20% до 2014 року як частина довгострокової мети зменшення енергоємності на половину до 2030 року.[29] Існує значний потенціал досягнення короткострокових цілей через покращення стимулів, запровадження кращого вимірювання та контролю та надання дешевого фінансування під компонент енергоефективності програми.

 

72. Однак для того, щоб програма енергоефективності мала трансфомаційний характер, необхідно щоб інвестиції в управління попитом краще вписувались у дизайн самої системи. Розумні мережі сприятимуть цій трансформації через надання цінової інформації в режимі реального часу споживачам, що дозволить споживачам регулювати режим роботи відповідності до цін, що сприятиме зменшенню пікових навантажень у години найдорожчого споживання. На відміну від існуючих систем управління попитом, які мають лише однобічний зв’язок, розумні мережі надають двосторонній зв’язок, таким чином обєднуючи варіанти управління постачання та попитом через вдосконалення систем вимірювання та зв’язку.  Побічні переваги від запропонованих заходів включають побічні переваги енергоефективності, які мають виникнути в результаті вдосконалення цінового зв’язку зі споживачами, які в свою чергу мають скористатися перевагами циклічного навантаження, коли система працює при великих навантаженнях, а ціни енергопостачання високі. Зменшення викидів та покращення надійності енергосистеми буде також серед побічних переваг. Використання розумних мереж в Україні доповнить програми розвитку відновлювальної енергетики та енергоефективності, про які йшлося вище.  

 

73. Інвестиції у розумні мережі сприятиме збільшенню потужності ВДЕ з 1.5 ГВт до 5 ГВт. Пропонується поєднати ресурси ФЧТ із наступною позикою МБРР на лініі електропередач, що сприятиме розширенню та зміцненню електропередачі. Пропонується змішати ресурси ФЧТ з ресурсами МБРР для підтримки розробки та впровадження систем управління мережею та контролю нового покоління, що дозволить підключати великі потужності вітрової енергетики та вдосконалити заходи з управління попитом. Ресурси МБРР надаватимуться на розширення «традиційної» передаючої мережі, а також укріплення систем контролю та зв’язку.

 

·                Показники досягнень

74. Оскільки розумні мережі розроблюються для ефективного використання відновлювальних джерел енергії та проектів енергоефективності, то мірилом успіху впровадження такої технології буде успішне впровадження програм ВДЕ та ЕЕ. Втім, незважаючи на те, що широке розгортання розумних мереж займе не один рік, все одно можна поставити проміжні показники. З огляду на важливість диспетчеризації навантаження для ВДЕ та ЕЕ, одним із ключових елементів розумних мереж будуть розумні лічильники. Вплив розумних мереж матиме, як очікується, довгостроковий ефект, котрий сприятиме збільшенню масштабу ВДЕ коли цільовий показник 250МВт за програмою ФЧТ буде досягнуто. Також очікується сприяння у досягненні урядом запланованого рівня енергоефективності (див. Параграф 61).

 

Генерація електроенергії без викидів у газотранспортній системі

75. Пропонується співфінансування з ФЧТ для масштабної демонстрації виробництво електроенергії зі скидної теплоти, що генерується компресорами газотранспортної системи України. Ініціатива МФУ з модернізації газотранспортної системи України надає унікальну можливість передачі, використання та поширення рекуперативних парогенераторів (HRSG), газо-поршневих двигунів з використанням технології органічного циклу Ренкіна (ORCE) та/або турбодетандерів по всій газотранспортній системі України. В проекті пропонується додати обладнання для уловлювання гарячих вихлопних газів, які генеруються під час компресії для виробництва електроенергії, тобто  вуглецево-нейтральна технологія генерації електроенергії, яку можна прирівняти до відновлювальної енергії. Використання таких технологій призведе до скорочення викидів з вугільних електростанцій в енергетичному секторі.

 

·                Скорочення викидів внаслідок реалізації запропонованих заходів

76. Газотранспортна система (ГТС) України перекачує близько 120 мільйярдів м³ експортного газу та 56 мільйрдів м³ для внутрішнього споживання. Враховуючи такі обсяги, встановлення рекуперативних парогенераторів з потужністю 5600 МВт від потужності компресорів може потенційно генерувати 11000 ГВт електричної енергії без викидів вуглецю в рік. Гранично це виробництво електроенергії може замістити вугільні електростанції. Кумулятивні скорочення викидів парникових газів складуть приблизно 11 млн. т СО₂е на рік. Запропонований проект буде використаний для демонстрації потенціалу шляхом підключення приблизно 350 МВт рекуперативних парогенераторів, двигунів з використанням технології органічного циклу Ренкіна або турбодетандерів до одного з магістральних трубопроводів, що призведе до скорочення згідно підрахунків 1,8 мільйонів т СО₂ на рік.

 

 

·                Демонстраційний потенціал

77. Додатково до вищезгаданих можливостей поширення проекту в Україні, доволі широкі потенціал для впровадження існують також і в Росії, де газові компресори використовуються у в більших масштабах, ніж в Україні. Крім того, такі проекти можуть впроваджуватись і в інших країнах виробниках та транзитерах енергоносіїв, як наприклад: у Китаї, Болівії, Алжирі, Єгипті та Індії. На сьогодняшній день ці технології лише зустрічались в країнах-членах ОЕСР. Запропоноване використання ресур