АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

 

до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 206»

 

            1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

На сьогодні зміна клімату – науково встановлений факт.

Першим кроком у вирішенні проблеми зміни клімату стало підписання Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату, яка набула чинності у березні 1994 р. (далі - Конвенція).

Мета Конвенції полягає у «стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би шкідливого антропогенного впливу на кліматичну систему».

З одинадцятого серпня 1997 р. Україна є Стороною Конвенції. 15 березня 1999 року Україна підписала Кіотський протокол до Конвенції (далі – Кіотський протокол), а 4 лютого 2004 року Верховна Рада України ратифікувала його.

Для України Кіотський протокол є стимулом до розвитку економіки, джерелом інвестицій в природоохоронні проекти та механізмом впровадження сучасних енергозберігаючих, екологічно-безпечних технологій. Гнучкі механізми Кіотського протоколу передбачені, в першу чергу, для забезпечення виконання зобов’язань розвинутих країн зі зменшення викидів парникових газів і більш ефективного використання світових фінансових ресурсів та пом’якшення наслідків зміни клімату. З іншого боку, ці механізми сприяють спрямуванню інвестицій в країни, що розвиваються, та в країни з перехідною економікою.

          Політика України спрямована на покращення стану навколишнього природного середовища та розвиток економіки з обов’язковою екологічною складовою.

          Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 206» підготовлений з метою затвердження нової редакції Порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації в Україні проектів та програм, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів.

          Залишення без змін діючого Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 206 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 718) не дасть  можливості суб’єктам господарювання реалізовувати проекти, спрямовані на скорочення обсягу антропогенних викидів, які носять однотипний та дрібномасшабний характер, що зменшує їх право застосування інших механізмів реалізації проектів спільного впровадження, які застосовуються міжнародною спільнотою та на сьогодні не врегульовані національним законодавством.

            Отже, існує нагальна потреба вдосконалити процедуру підготовки. розгляду, схвалення та реалізації проектів та програм, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів, від якої залежить питання забезпечення  виконання Україною міжнародних зобов’язань.

 

            2. Визначення цілей державного регулювання.  

             Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 206» спрямоване на вдосконалення процедури підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів спільного впровадження та розв’язання проблеми визначеної в попередньому розділі в цілому, основними цілями його прийняття є:

-          стимулювати інтерес суб’єктів господарювання до реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів;

-          виробити основні вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють проектну діяльність;

-          встановити чіткий порядок щодо підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів спільного впровадження;

-          вдосконалити відносини між Нацекоінвестагентством та суб’єктами господарювання, які пов’язані з впровадженням  проектної діяльності.

 

Крім того, прийняття проекту постанови сприятиме виконанню Україною міжнародних домовленостей з питань реалізації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

 

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу.

 

Під час розробки  проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 206» було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:

 

1. Розробка порядку  підготовки, розгляду, схвалення та реалізації програм заходів спільного впровадження.

Розробка окремого порядку відповідає потребам у розв’язанні визначеної проблеми та принципам державної регуляторної політики. Підчас розробки проекту регуляторного акта було розглянуте питання  запровадження спрощеного порядку реалізації проектів спільного впровадження, що об’єднуються під програмами заходів спільного впровадження. Зазначений порядок спрощує процедуру реалізації дрібномасштабних та однотипних проектів, скорочує загальні витрати на їх реалізацію, реально та в найкоротші строки реалізувати подібні проекти та досягнути скорочення викидів парникових газів.

Проте в результаті аналізу та консультацій з фахівцями доведено, що одночасне  запровадження з існуючим окремого порядку реалізації  для таких проектів може ускладнити процедуру їх підготовки та реалізації для самих суб’єктів господарювання. А також, запровадження окремого порядку потребує багато часових та трудових затрат з боку державного органу, оскільки  необхідно буде вносити зміни або розробляти нові нормативно-правові документи, які будуть визначати вимоги до документів  для отримання листа-підтримки та листа-схвалення, процедури затвердження даного проекту тощо. Крім того, розміщення правових норм, щодо реалізації окремих видів проектів спільного впровадження в різних регуляторних актах створить певні перешкоди для застосування їх суб’єктами господарювання. Вони будуть змушені  самостійно систематизувати вимоги законодавства щодо порядку підготовки та реалізації такого роду  проектної діяльності, що не відповідає принципам державної регуляторної політики.

 Таким чином, запровадження такої альтернативи визнано недоцільним.

 

2. В якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути такий спосіб, як залишення усього без змін. Втім, цей шлях призведе до унеможливлення виконання в повному об’ємі міжнародних домовленостей України з іншими країнами Сторонами Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, які передбачаються Меморандумами про співпрацю. Більше того, подібні проекти, за відсутності нового порядку, в Україні належним чином реалізовуватись не будуть.

 

3.      Внесення змін до існуючих регуляторних актів.

 

        Внесенням змін щодо порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів спільного впровадження в існуючий регуляторний акт можна забезпечити досягнення поставлених цілей. Такий документ буде системним, впорядкованим, охоплювати весь процес підготовки та реалізації усіх видів проектної діяльності, що значно полегшить застосування його суб’єктами господарювання, експертними організаціями та державними органами. Дасть змогу не розробляти окрему низку нових нормативних актів, що потягне за собою додаткові затрати.

       Затвердження цього регуляторного акту забезпечить досягнення встановлених цілей, та допоможе вдосконалити відносини між державним органом та  суб’єктами господарювання, які пов’язані із здійсненням проектної діяльності.

       Обраний спосіб досягнення встановлених цілей (прийняття зазначеної постанови) є єдиним можливим, оскільки суб`єкти господарювання мають право обирати найбільш вигідний напрямок здійснення  проектної діяльності.

 

            4. Опис механізмів і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта.

Запропонована редакція Порядку визначає процедуру підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів та програм, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів згідно із статтею 6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Проектом  акта  передбачено:

-          чітке визначення учасників проекту спільного впровадження  протягом  усього періоду здійснення проектної діяльності;

-          визначення усіх видів проектної діяльності, які регулюються даним  Порядком;

-         чітке визначення вуглецевих одиниць, порядок введення їх в обіг, перетворення,  вимоги  та підстави  їх електронного переказу;

-         визначення переліку документів та  порядку їх надання  суб’єктами господарювання для здійснення  проектної діяльності за національною або міжнародною процедурою;

-         визначення  незалежних експерних  та спеціалізованих організацій,  які залучаються суб’єктами господарювання для проведення верифікації та детермінації у ході реалізації проекту за національною або міжнародною процедурою;

-         перелік документів,  необхідних для видачі власнику проекта листа-підримки та  строки їх розгляду;

-         вимоги до складання проектно-технічної документації за проектом;

-         перелік документів,  необхідних для видачі  власнику проекта листа-схвалення та  строки їх розгляду;

-         підстави та порядок затвердження проектів, які реалізуються за національною процедурою;

-         вимоги  щодо  здійснення проектної діяльності власником проекту;

-         вимоги до звіту про моніторинг та верифікаційного звіту, порядок подання їх власником проекту, реєстрація їх  Нацекоінвестагентством;

-         вимоги до оприлюднення  відомостей  про надані листи-підтримки, листи-схвалення, детермінацію, затвердження та верифікацію за проектом;

-         відповідальність Нацекоінвестагентства, експертних організацій та власника проекту за надання, оприлюднення та розголошення  відомостей,  що містять конфіденційну інформацію.

        Запровадження такого проекту Порядку дозволить належним чином виконувати статтю 6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

            Організаційні заходи для впровадження регулювання.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:

1.            Провести консультації з керівниками структурних підрозділів Нацекоінвестагентства, експертними організаціями, та іншими фахівцями у цій галузі, для розроблення  необхідних  нормативно- методичних рекомендацій.

2.            Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення на офіційному веб-сайті Нацекоінвестагентства.

 

 

 

 

            5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта.

 

          Наслідком прийняття такого проекту акта стане  встановлення чіткого механізму підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів та програм, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів

          Негативних наслідків у зв`язку з прийняттям цього акта не передбачається.

          Позитивними наслідками є :

          виконання вимог статті 6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та рішень конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

         залучення іноземних інвестицій на реконструкцію і розвиток вітчизняних підприємств та охорону навколишнього природного середовища;

         зменшення обсягу антропогенних викидів парникових газів та/або абсорбції парникових газів;

На дію цього регуляторного акта можуть вплинути зміни, передбачені рішеннями Конференції Сторін Кіотського протоколу або, які випливають із міжнародних домовленостей країн-Сторін Кіотського протоколу.

Позитивно на дію цього регуляторного акта може вплинути встановлення міжнародних зв’язків з рядом розвинутих країн, підписання з ними  Меморандумів про взаєморозуміння та співпрацю, результатом якого являтиметься залучення  в охорону довкілля України додаткових інвестицій.

Для впровадження вимог такого регуляторного акта Нацекоінвестагентству не потрібно додаткових витрат з бюджету. Для адміністрування процесу видачі листів-підтримки та листів-схвалення немає необхідності створювати нові робочі місця. Виконання цієї роботи буде покладено на працівників Нацекоінвестагентства, які відповідають за схвалення проектів та програм, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів.

         Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта здійснюється Нацекоінвестагентством, у межах його компетенції.

 

            6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта.

   

          Позитивні фактори мають пряме значення для пом`якшення антропогенного впливу на зміну клімату та виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу до неї.

          Внаслідок запровадження регулювання Україна отримує вигоду у вигляді збільшення  інвестицій у сферу охорони довкілля, зокрема у проекти та програми, спрямовані на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів, а для населення впровадження сучасних енергозберігаючих, екологічно-безпечних технологій.

            Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, а навпаки сприятимуть дотриманню прав та законних інтересів суб’єктів господарювання та недопущенню прийняття корупційних та економічно неефективних рішень.

 

Вигоди	Витрати
Для держави
Прийняття проекту зазначеного акта сприятиме збільшенню іноземних інвестицій у сферу охорони довкілля, зокрема у проекти та програми, спрямовані на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів.	Витрати із державного та місцевих бюджетів відсутні.
Для суб’єктів господарювання
Прийняття проекту акта дозволить суб`єктам господарювання належним чином реалізовувати проекти та програми, спрямовані на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів.	Наразі розмір коштів, що будуть витрачені суб`єктами господарювання у ході реалізації проектів та програм, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів, вказати неможливо, так як  вони  виникають  в результаті господарських відносин суб`єкта господарювання. Така інформація не надається Нацекоінвестагентству.
Для громадян
Для громадян – покращення стану навколишнього природного середовища в Україні, зокрема зниження концентрації парникових газів в атмосферному повітрі.	Витрати громадян відсутні

 

 

 

            7. Обґрунтування запропонованого строку чинності акта.

            Строк чинності акта обмежується строком дії зобов’язань України відповідно до Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, ратифікованого Законом України від 04.02.2004 № 1430-ІV, тобто 2012 роком.

 

 

 

            8. Визначення показників результативності акта.

 

            Виходячи із цілей державного регулювання, визначених у другому розділі аналізу регуляторного впливу, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

 

            - кількість суб’єктів господарювання, що виявили бажання реалізовувати проекти спільного впровадження;

            - кількість виданих листів-підтримки та листів-схвалення за проектами;

            - кількість проектів, які реалізуються за національною або міжнародною процедурою;

            -  кількість відмов у видачі листів- підтримки та листів- схвалення;

            - кількість проектів, які  носять  однотипний  та дрібномасштабний характер.

              Рівень поінформованості суб’єктів господарювання середній. Проект регуляторного акта розміщений на веб-сайті Нацекоінвестагентства.

          

            9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

 

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено до  дати набуття чинності регуляторним  актом.

            Повторне відстеження результативності регуляторного акту буде здійснено через 1 рік після набуття чинності цим регуляторним актом з використанням показників результативності шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з даними базового відстеження результативності.

Періодичне відстеження буде здійснено раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із значеннями аналогічних показників, що будуть встановлені під час повторного відстеження.

З огляду на показники результативності, визначені в попередньому розділі аналізу регуляторного впливу, відстеження результативності цього регуляторного акта буде здійснюватись статистичним методом.

У рамках цього методу відстеження буде проведено шляхом аналізу  інформації Нацекоінвестагенства, щодо кількості суб’єктів господарювання, які отримали листи-підтримки та листи-схвалення, кількості документів, необхідних для виконання вимог регуляторного акта.

 

 

 

 

             Голова                                                                                            І. Лупальцов